Індекс інфляції в липні 2008 року становить 99,5% (”Урядовий кур’єр №144 від 07.08.2008 р.)

Письмо Государственной налоговой администрации Украины
от 2 декабря 2005 г. N 24078/7/16-1117

Государственным налоговым администрациям
в Автономной Республике Крым,
областях, городах Киеве и Севастополе

В связи с обращениями плательщиков налогов относительно предоставления разъяснений по отдельным вопросам заполнения налоговых накладных Государственная налоговая администрация Украины сообщает следующее.

Заполнение отдельных граф налоговой накладной в случае предоставления услуг, имеющих только стоимостное выражение

Подпунктом “е” подпункта 7.2.1 пункта 7.2 статьи 7 Закона Украины от 03.04.97 N 168/97-ВР “О налоге на добавленную стоимость” с изменениями и дополнениями (далее - Закон) определено, что налоговая накладная должна содержать, в частности, количество (объем) товаров (услуг).
При этом плательщики налога могут предоставлять услуги, не имеющие таких показателей, а измеряемые только в стоимостном выражении.
Исходя из положений абзаца второго пункта 12.4 Порядка заполнения налоговой накладной, утвержденного приказом Государственной налоговой администрации Украины от 30.05.97 N 165, зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины 23.06.97 за N 233/2037, в случае предоставления услуг, измеряемых только в стоимостном выражении, в графе 5 указывается “услуги”; если налоговая накладная выписывается на операцию, когда база налогообложения определяется с учетом суммы процентов,- в графе 5 указывается “проценты”. При этом в графе 4 налоговой накладной, в которой указывается единица измерения товара (услуги), необходимо указать “грн.”.

zayava-fond_invalidov.doc

Досить цікавим є запитання, як відобразити в бухгалтерському та податковому обліку створення доменного імені? Чи потрібно вважати доменне ім’я нематеріальним активом? Спробуємо розібратися разом.

Якщо створення сайта доручено спеціалізованій організації, то, як правило, відповідним договором на неї покладається і реєстрація доменного імені. При цьому вартість зазначеної реєстрації може навіть не виділятися окремою сумою. Тоді залежно від того, як конкретне підприємство розцінить у своєму обліку витрати на створення сайта, вартість реєстрації доменного імені буде або разом з іншими витратами включено до первісної вартості НМА (веб-сайта), або списано на витрати на збут.

Інакше, якщо процедуру реєстрації доведеться виконати самому підприємству, виходити потрібно з того, що доменне ім’я не продається, а делегується, тобто передається нібито в тимчасове користування (звичайно на один рік). Умови делегування залежать від правил тієї зони, в якій створюється домен. Після закінчення періоду дії реєстрації доменного імені необхідно провести його перереєстрацію, повторно сплативши встановлену реєстратором суму (у межах від 50 до 500 грн.).

На наш погляд, немає підстав збільшувати вартість веб-сайта (як нематеріального активу) на плату за реєстрацію доменного імені, оскільки в загальному випадку такі витрати не пов’язані з придбанням (створенням) НМА, а також не спрямовані на його поліпшення або зміну його якісних характеристик. Найімовірніше, реєстрація (і перереєстрація) має на меті забезпечити нормальне та безперебійне функціонування сайта, що в бухгалтерському обліку дозволяє віднести її вартість до складу витрат на збут. Однак при цьому слід пам’ятати, що відображати такі суми найдоцільніше як витрати майбутніх періодів (рахунок 39) із подальшим поступовим списанням їх на витрати відповідних звітних періодів.

У податковому обліку вартість реєстрації (перереєстрації) доменного імені включається до валових витрат як витрати, пов’язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а також продажем продукції, робіт, послуг, відповідно до пп. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі таких платежів, формують податковий кредит за загальними правилами Закону про ПДВ.

Матеріал надано редакцією газети «Податки та бухгалтерський облік» (Видавничий будинок «Фактор»);

Кассовые ордера - бланки строгого учета (с. 7)

Опубликовано в Бухгалтерии N1-2 (780-781) от 14 ЯНВАРЯ 2008 года

Кассовые ордера:
«строго наказанные»?

Постановлением КМУ от 06.06.2007 г. № 809 были внесены изменения в раздел II приложения к постановлению КМУ от 19.04.93 г. № 283 «Об установлении порядка изготовления бланков ценных бумаг и документов строгого учета», согласно которым приходные и расходные кассовые ордера получили статус бланков строгого учета. Данное постановление вступило в силу с 01.01.2008 г., следовательно, именно с этой даты приходные и расходные кассовые ордера должны четко соответствовать своему новому статусу. То есть теперь бланки кассовых ордеров необходимо приобретать, хранить и использовать как бланки строгой отчетности (учета), они должны быть изготовлены с типографской нумерацией в соответствии с Правилами изготовления бланков ценных бумаг и документов строгого учета, утвержденными приказом МФУ, СБУ и МВД от 25, 15, 24.11.93 г. № 98/118/740 и др.
Read the rest of this entry »

з 01.01 = 9495 грн
з 01.04 = 9705 грн
з 01.07 = 9735 грн
з 01.10 = 10035 грн

Джерело: стаття 59 Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року № 107-VI

*використовується для розрахунку внесків у фонди соціального страхування.

Джерело: стаття 58 Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року № 107-VI

Technorati Tags: прожитковий мінімум

Олександр ЗОЛОТУХІН

Нормативна база

1. Закон про бухоблік
2. Закон України від 160799 р № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями Інструкція № 291
3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МінсЬіну України від З01199 р № 291, зареєстрована у Мін’юсті України 21.12.99 р. № 892/4185.

У опублікованому раніше матеріалі циклу нами докладно розглянуто складання кошторису неприбуткової організації[1]. Сьогодні ми приділимо увагу питанню виконання кошторису та контролю за його виконанням, здійснюваному на основі бухгалтерських даних. Одразу зазначимо, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку для неприбуткової організації. На ньому ґрунтуються усі види звітності, а крім того, і фінансові документи (п.2 ст.3 Закону про бухоблік). Тому відправною точкою у складанні та виконанні кошторисів є саме бухгалтерський облік організації.

З огляду на це сформулюємо перше питання для розгляду.

Які точки зіткнення існують між кошторисом і бухгалтерсь­ким обліком організації?

Вже було зазначено, що особливістю кошторису є включення у доходи і витрати фактично отриманих доходів і понесених витрат. У той же час в бухгалтерському обліку доходи і витрати визнають у період їх нарахування (ст.4 Закону про бухоблік). Отже, суми доходів і витрат за кошторисом і в бухгалтерському обліку не збігатимуться.

Показники кошторису «прив’язані» до сум коштів та іншого майна, яке бере участь у неприбутковій діяльності організації За допомогою кошторису контро­люється їх рух. Тому точками його зіткнення з бухгалтерським обліком організації можна назвати рух:

• грошових коштів в касі (рахунок 30) і на банківських рахунках організації (рахунок 31);

• майна, отриманого у вигляді цільових надход­жень (Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 Кт 48);

• безплатно отриманого/переданого іншого майна організації (Дт 10, 11, 12 Кт 424, Дт 20, 22, 28 Кт 745);

• переданого майна у вигляді благодійної або гуманітарної допомоги (оборот за кредитом рахунків 10, 11, 12, 20, 22, 28)

Залишок коштів на початок і на кінець звітного періоду в касі та на банківських рахунках організації разом з вартістю отриманого, але такого, що зали­шився не переданим станом на початок і на кінець звітного періоду іншого майна, призначеного для передачі як благодійна або гуманітарна допомога, відповідатиме залишкам коштів на початок і кінець звітного періоду за кошторисом.

Залишок коштів на початок і на кінець звітного періоду в касі та на банківських рахунках організації відповідатиме залишкам коштів на початок і кінець звітного періоду за кошторисом (див схему).

Схема. Взаємозв’язок кошторису та бухгалтерського обліку неприбуткової організації

Пояснимо деякі бухгалтерські записи, наведені на схемі. Так, вартість майна, що його отримує неприбуткова організація у вигляді безповоротної фінансової допомоги або ленських внесків (крім майна, призначеного для передачі як благодійна та гуманітарна допомога), відображається у доходній та витратній частинах кошторису одночасно в період отримання цього майна. Тому витратні записи кош­торису в бухобліку мають такий вигляд: Дт 10, 11, 12 Кт 424; Дт 20, 22, 28 Кт 745; Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 Кт 48. Це пояснюється тим, що кошторис скла­дають за касовим принципом, і на придбання майна грошові кошти не витрачаються. Відбувається умов­на «бартерна операція» між доходами та витратами кошторису. Якщо ввести в цю операцію віртуальні кошти, вийде, що ми отримали віртуальні кошти як безповоротну фінансову допомогу або членські вне­ски і включили їх у доходи за кошторисом, далі на ці кошти придбали майно і в момент віртуального перерахування коштів включили їх вартість у витра­ти за кошторисом. Повторимося, що все це правиль­но, якщо майно безпосередньо використовується у власній діяльності організації. Щодо отриманого майна, призначеного для передачі як благодійна або гуманітарна допомога, то краще використовувати «кассовий» принцип, тобто відображати його у вит­ратній частині кошторису в період фактичної пере­дачі. Наведений порядок точніше відображатиме внутрішню логіку таких операцій. Проте цей погляд є суб’єктивним. Жодних нормативних або законо­давчих вказівок щодо нього немає. Неприбуткова організація повинна сама вибрати найприйнятніший для неї варіант: використовувати «касовий» принцип чи все-таки принцип нарахування, за яким майно, призначене для передачі як благодійна або гуманітарна допомога, відображають у витратній частині кошторису в момент його отримання, як і майно, використовуване для власних потреб. Тоді і схему взаємозв’язку можна використовувати без ура­хування даних щодо майна, отриманого для благо­дійних цілей, оскільки його вартість буде враховано у загальній вартості отриманого майна.

У кошторисі не відображають нараховані, але не отримані/понесені доходи/витрати. Так, в кошто­рисі не показують суми:

• нарахованої, але не виплаченої зарплати за звітний період (Дт 92 Кт 661);

• отриманих, але не оплачених ТМЦ (Дт 20, 22, 28 Кт 631);

• належних до отримання (нарахованих) у звітному періоді, але не отриманих членських внесків (Дт 377 Кт 48).

Для того, щоб пов’язати нараховані доходи/вит­рати за звітний період з фактично отриманими/понесеними доцільно у звіті про виконання кошторису передбачити додаткову графу про нараховані доходи/витрати. Тут під нарахованими доходами/витратами розуміється сума відображеної в бухгатерському обліку дебіторської та кредитор­ської заборгованості (погашеної і непогаше­ної), тобто нараховані доходи/витрати у вигляді грошових коштів та/або іншого майна, що підлягає отриманню/витрачанню, а не доходи і вит­рати, визначені згідно з відповідними положеннями бухгалтерського обліку.

Розглянувши точки зіткнення показників кош­торису з бухгалтерським обліком організації, перей­демо до наступного запитання.

Які первинні документи є основою для заповнення кошторису?

Це ті самі документи, що й для відображення інформації про гос­подарські операції в бухгалтер­ському обліку:

• виписки банку;

• платіжні доручення;

• прибуткові та видаткові касові ордери, звіти касира;

• накладні на отримання та відпуск ТМЦ;

• акти приймання-передачі отриманих/викона­них робіт, послуг тощо.

Проте в кошторис заносять вжепідсумковідані за кожною статтею доходів та витрат, а не суми за окремим первинним документом. Для отримання підсумкових даних можна скористатися одним з трьох методів.

1 Накопичення даних про доходи і витрати в окремих облікових реєстрах.

Цей метод доцільно використовувати організаці­ям, що ведуть бухгалтерський облік на паперових носіях інформації (вручну) — в журналах, відомос­тях, книгах, картках, а не на комп’ютері.

При цьому методі первинні документи одразу діляться на три групи:

• банківські документи;

• касові документи;

• інші.

Далі на кожний звітний період (місяць) для кож­ної облікової групи необхідно заводити окремий реєстр обліку.

Форму перших двох реєстрів обліку (для банків­ських та касових документів) можна запозичити з журнально-ордерної системи обліку, тобто викорис­тати стару форму журналу-ордера (ж/о) № 1 «Каса» та відомості № 1 «Каса» чи нову — журнал № І, відомість № 1.1.[2] При цьому в окремі графи реєстра розносять отримані/витрачені за кожний день суми коштів та/або іншого майна за статтями кошторису, а не за кореспондуючими бухгалтерськими рахунками.

Обліковий «кошторисний» реєстр за банківським рахунком і за касою ведеться паралельно зі старими ж/о № 2, ж/о № 1 та відомостями № 2 і № 1 або новими ж/о № 1 та відомостями № 1.2 і № 1.1. Залишки на початок і кінець періоду та підсумкові дані щодо доходів і витрат за кожний день у таких «кошторисних» і бухгалтерських реєстрах однакові.

Третій реєстр призначено для обліку майна, от­риманого за цільовим фінансуванням та/або без­платно. При цьому до відповідної графи доходної частини реєстра – доходної статті кошторису — заносять вартість отриманого майна, а до витратної частини реєстра у відповідну графу заносять витратну статтю кошторису, тобто вартість майна за напрямками його використання. У кожний окремий рядок третього «кошторисного» реєстра дані заносять з якогось одного реєстра бухгалтерського обліку (ж/о, відомості тощо).

Накопичені у такий спосіб у трьох «кошторис­них» реєстрах дані про доходи і витрати підсумовують у шаховій відомості. Її графи відповідають статтям кошторису, а кожний окремий рядок — одному з трьох «кошторисних» реєстрів. Підсумкові дані за кожною графою шахової відомості заносять безпо­середньо до кошторису — в колонку «Виконано».

Дані про нараховані доходи і витрати для заповнення вщповщної колонки кошторису можна накопичувати безпосередньо в бухгалтерських облікових реєстрах на рахунках 36, 37, 48, 63, 65, 66, 68 тощо. Для цього в таких реєстрах передбачають додаткові графи. Підсу­мовують дані про нараховані доходи і витрати також у шаховій відомості, після чого переносять в кошторис. Підкреслимо ще раз, що під нарахованими доходами і витратами тут мається на увазі сума оборотів за дебе­том рахунків 36, 37, кредитом рахунків 48, 63, 65, 66, 68 тощо, тобто визнана (відображена в обліку) дебіторська і кредиторська заборгованість (як погашена протягом звітного періоду, так і непогашена) — нараховані дохо­ди/витрати у вигляді суми грошових коштів та/або іншого майна, що підлягають отриманню/витрачанню.

2 Накопичення даних про доходи і витрати на окремих рахунках обліку.

Названий метод є доцільним для тих організацій, які ведуть облік за допомогою комп’ютера.

При цьому методі кожній статті кошторису при­своюють свій рахунок обліку. Зручншіе в цьому випадку не використовувати подвійний запис, а записувати доходи і витрати тільки на «кошторисних» рахунках за дебетом або кредитом відповідного ра­хунку, як на позабалансових бухгалтерських рахун­ках. Наваховані доходи, відображатимуть на дебеті, а фактично отримані — на кредиті однойменного «кошторисного» рахунку. Сальдо відображатиме різницю між отриманими і нарахованими доходами:

• дебетове — нараховано більше, ніж отримано;

• кредитове — отримано більше, ніж нараховано.

Нараховані та отримані витрати відображатимуть у зворотному порядку. У кошторис заносять обороти за відповідними «кошторисними» рахунками.

3 Отримання даних про доходи і витрати за допомогою вибірки з бухгалтерських облікових реєстрів.

Зазначений метод є неохідним організаціям з не­значним обсягом господарських операцій. На підставі бухгалтерських реєстрів роблять вибірку доходів і вит­рат. Підсумкові дані такої вибірки заносять у кошторис.

Для наочності наведемо приклад бухгалтерсько­го обліку та складання на його основі кошторису, використовуючи додаткові «кошторисні» рахунки (дру­гий метод).

Як вихідні дані прикладу використовуватимемо кошторис Клубу шанувальників тенісу.

Таблиця 1. Зведений кошторис Клубу шанувальників тенісу

Для отримання ідентифікаційного номеру особа з іноземним громадянством має надати до Державно податкової адміністрації в м.Києві копію паспорта та заяву (заповнюється на місці) або за дорученням може подати документи та отримати код довірена особа.

Якщо довіреність оформлена за кордоном, то вона має бути легалізована посольством країни походження заявника.

Довірена особа має додатково надати нотаріально завірену довіреність, оригінал та копію свого паспорта.

Термін виконання за законодавством - 10 днів. (фактично - 3-4 дні).

Адреса ДПА в м.Києві:

м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, каб. 102

Графік роботи:

Пн-Пт з 9:15 до 17:30, обідня перерва з 13:00 до 13:45

тел для довідок: +380 44 461-7676